• Салли Торн. Мой любимый враг

    из библиотеки "Coffee@limon"

Салли Торн. Мой любимый враг

Статистика: по всем библиотекам

Что делать, если целый день проводишь в роскошном офисе с человеком, которого от души ненавидишь, и если у тебя даже пароль на компьютере «Умри, Джош, умри»?

Люси мила, очаровательна и доброжелательна; она гордится тем, что ее любят все сотрудники издательства. Джош красив, умен, но держится так холодно, что его все боятся.

Вынужденные проводить долгие рабочие часы в общем кабинете, Люси и Джош тихо ненавидят друг друга, постоянно устраивают словесные перепалки и стараются во всем превзойти своего соперника. Но когда совершенно невинная поездка в лифте заканчивает страстным поцелуем, Люси начинает по-другому смотреть на своего врага. Она и на работу стала одеваться как на свидание. Может, Джош не испытывает к ней ненависти? Может, и она не так уж ненавидит Джоша? А может, это еще одна игра?

Веселая и романтическая история о том, что от ненависти до любви всего один шаг.

Сюжет роману "Мой любимый враг" ну ніяк не оригінальний. Сентиментальних комедій на кшталт «спочатку вони ненавиділи один одного, а потім виявилось, що це любов всього життя» дуже багато і в літературі, і в кіно.

Какого черта, что происходит? – беззвучно спрашиваю я поцелуем.
Молчи, Печенька. Я тебя ненавижу.

Мабуть, оригінальним я би назвала тут тільки один факт – на моїй пам’яті це чи не єдина книжка, де жінка зваблює чоловіка й навіть поводиться з ним як, зазвичай, герої-чоловіки поводяться з літературними героями-жінками. Але ж я не так багато читала мелодрам, щоб стверджувати це із стовідсотковою впевненістю. Тому залишаю за оригінальність сюжету 1 бал із 2.
Стиль автора… На рахунку у авторці всього два романи. Вона займається підготовкою контрактів й заявок на фінансування і лише у вільний час поринає у свої фантазії. Саме так записано в її біографії й оце «поринання в фантазії» наводить на думку, що фантазує вона про когось із своїх колег, кого буцім-то ненавидить на все життя. Але то не моя справа. Стиль для роману вона вибрала якийсь залихвацький і це цілком оправдано, бо писала б вона повільніше, дальше сотої сторінки я би просто не дочитала. А так, незважаючи на те, що інтриги, як такової в романі не було, стиль «ааа, не зупиняємось, вперед, поїхали» не дав мені шансу кинути читати. Так що додам ще три бали.
Чи є в романі те, що мене дійсно зачепило? Мабуть, все ж таки є. Мені сподобалось як авторка розкрила сутність людей, які вміють маскувати почуття. Бо гордовитість – не завжди грубість, а доброта не означає, що людина повинна тільки віддавати і їй нічого не потрібно навзаєм. Що в кожного є свої больові точки й найболючіші з них ми отримали від тих, кого більш за все любимо.
Чи стану я читати другий роман авторки? Не знаю. Може, колись мені стане дуже сумно і я про неї згадаю. Але не зараз. Не зараз…

Мой любимый враг Мой любимый враг
Издательство: Иностранка
Серия: Джоджо Мойес
ISBN: 978-5-389-13200-9
5.01.2021
  • Комментарии



Написать новый комментарий...



  • БиблиотекаRSS
РЕЙТИНГ15865



Информация

Все библиотеки
Русский