В Швеции на побережье стоит один очень странный дом. Куда же исчезли, жившие в нем раньше?
Об этом гадает Билли, они с мамой недавно переехали и постоянно натыкаются на вещи прежних владельцев. Однажды девочка находит две маленькие стеклянные фигурки - мальчика и девочки. Когда никого нет рядом, фигурки двигаются...
Кто-то оставляет отпечаток детской ладошки на пыльном столике и послание: "Убирайтесь".
Билли узнает, что раньше в доме жили особенные, стеклянные дети. Кем они были? И почему жители городка так хотели бы забыть их историю?
Біллі з мамою переїхали в новий будинок і постійно натикаються на речі колишніх власників. Одного разу дівчинка знаходить дві маленькі скляні фігурки - хлопчика і дівчинки. Коли нікого немає поруч, фігурки рухаються ...
Ну полюбляє Христина Ульсон скляні назви для своїх романів. Читала її "Скляний дім" і от зараз - "Скляні діти". Взагалі, сюжет роману не новий, але ж будинки з привидами - це безпрограшний варіант для того, щоб зацікавити читача. От і мене зачепило. І так я чекала чогость такого, якогось вибуху, страхить та замирання серця. А роман-то дитячий. Які ж там справжні страхиття! Одним словом, слабенько. Дуже слабенько.
